Олег Тягнибок
Голова ВО "Свобода"

10 липня Політичні акценти тижня

[b]Від лідера "Свободи" Олега ТЯГНИБОКА. З виступів на телеканалі "112".

""Свобода"" має свій проект Національної Конституції, який був представлений 11 років тому ‒ у 2007. Над цією Конституцією працював покійний професор Київського університету, відомий конституціоналіст, народний депутат VII скликання Олександр Оксентійович Шевченко. Але ми не торпедуємо процес ухвалення документа, оскільки як державники і патріоти розуміємо, що в час війни не можна змінювати Конституцію ‒ треба спершу завершити війну. Жодна країна в світі не дозволяла собі змінювати Конституцію під час війни. Хоч якщо ви запитаєте, чи ми підтримуємо курс України на ЄС і НАТО ‒ однозначно так! Це вигідно Україні" (з приводу того, що в День Конституції Президент Порошенко пообіцяв найближчим часом внести до ВР проект змін до Конституції, які передбачають закріплення в основному законі курсу України на ЄС і НАТО, ‒ ред.). [/b]

"Конституція ‒ це правила поведінки українців у суспільстві. Священна книга, яку не так просто, якщо це цивілізована держава, змінити, бо є окрема процедура корекції Основного закону. Трагедія України в тому, що в нас Конституція змінюється під конкретних представників влади, конкретних служок олігархів. А також у тому, що майже кожен розділ цієї Конституції порушується, хоча в уяві цивілізованого світу таке взагалі неможливо. Приклад, який під рукою: у нас уже два роки працює нелегітимний парламент, у якому нема більшості, і нічого ‒ спокійнісінько ухвалює собі закони".

"Політичні сили всередині країни мали б конкурувати між собою у внутрішніх питаннях. Що от така-то ідеологія краща, що отакі, а не інші методи управління державою, економікою тощо вдаліші. Але коли на будь-яких міжнародних зібраннях представники української делегації починають кожен "гнути" свою лінію і критикувати Україну ‒ мене це страшенно обурює. Бо всі вони мали б бути єдиними на міжнародному майданчику ‒ в тому і є суть політичної культури країн Заходу, яку мусимо засвоїти. На жаль, під час обговорення та ухвалення нового проекту Закону про національну зовнішню політику з нього викинули позиції про стратегічного ворога і стратегічні інтереси країни. Викинули те, що мало б об'єднувати політиків, регіони…".

"Нинішня влада, коли відбувається будь-яке соціальне загострення, негайно лякає суспільство ‒ мовляв, Путін нападе. Ви нас не критикуйте, дайте ще трішки покрасти з бюджету, бо інакше Путін нападе… І не розказуйте, що контрабанда на східному кордоні ‒ бо тоді Путін… Згадайте, що періодично, як тільки чи то тарифи збільшують, чи піднімають ціни на товари першої потреби ‒ завжди тут як тут заява, що Путін нападе. Цілком імовірно, що свіжі повідомлення про загрозу масштабного нападу через недавні військові навчання московитів у Білорусі ‒ також з цієї опери. Білорусь ‒ союзна держава до Російської Федерації, тому не так уже й дивно, що Кремль проводить там свої навчання. Але, звісно, що Україна, яка перебуває в стані війни з Московією, повинна бути готова до всього. Ситуація справді складна: подивіться на статистику загибелі наших військових. Вчора ‒ троє, позавчора ‒ один, сьогодні… А скільки поранених? Звісно, все це може змінитися іще в гіршу сторону".

"Трамп веде політику як націоналіст своєї країни ‒ обстоює інтереси США. Вигідно для Америки проводити перемовини з Путіним ‒ проводять. Нам же ж, з огляду на деякі аспекти цієї інформації, залишається усвідомлювати слабкість української дипломатії. Бо вже абсолютно очевидно: основними стратегічними партнерами України можуть бути США і Велика Британія ‒ країни-підписанти будапештського Меморандуму, саме ці країни можуть поставити на місце Путіна і Кремль і допомогти українцям досягнути миру. До речі, спецпосланець США в Україні Курт Волкер чітко задекларував: протистояння на сході ‒ це війна між двома державами. Між Росією, яка тримає в Україні свої війська та фінансує сепаратистів, і українською державою. Це ніяка не громадянська війна, як дехто заявляє, бо ж окуповано український Крим і частину Донбасу.

…Але Україна не повинна сидіти і чекати манни з неба. Де заяви українського міжнародного відомства, Президента України про потребу якнайшвидше змінити формат ‒ Нормандський на Будапештський? До речі, американські спікери на це натякають чи й відверто про це говорять, а сама Україна ‒ мовчить".

"Представник держсекретаря США Джордан Ендрюс заявив: маємо допомогти Україні розірвати ланцюг між інтересами олігархів та владою й політичною системою. Тобто світ розуміє, що проблема України насамперед в олігархії. Якщо ми не розуміємо цього і інших речей ‒ то чого дивуватися, що Америка чи хтось інший вирішує свої питання за спиною в України. Мене теж болить, що долю України вирішують без України. Бачу, що зараз у світі ніхто не хоче говорити з українською владою. Висновок: цю владу треба якнайшвидше змінити. Тільки тоді зможемо мати сильне міжнародне представництво, націєзахисні Президента і парламент".

"Влада хвалиться успіхами в побудові армії. Насправді в тому багато лукавства і брехні. Фактор нібито потужного посилення війська використовують перед виборами, аби втриматися при владі. Що насправді. Бачимо, що багато військових, офіцерів, контрактників ідуть з війська. Чимало військових підрозділів недоукомплектовані, а є такі, що доукомплектовані тільки на папері. Чомусь досі багато що залежить від допомоги волонтерів, хоча гроші на військо списуються дуже великі. Попри реформи, війну далі не називають війною. Президент далі не користується конституційним правом оголосити воєнний стан бодай би на прикордонних територіях, аби організувати процес їхнього захисту. Далі одні воюють, а решта країни живе своїм життям. Тому я не вірю цій владі, яка вже показала свою неспроможність повернути окуповані території й досягнути миру. Тим часом питання перемоги у війні з Московією ‒ це питання виживання української нації. Якщо програємо протистояння ‒ українці знову стануть рабами і кріпаками московсько-більшовицької імперії".

"Нинішні політики говорили на Майдані багато правильного: про продаж землі, стратегічні підприємства, підвищення цін на товари першої потреби, тарифи. Але потім "раптом" різко змінили думку. Уявіть собі на мить, що було б, якби ті представники влади на Майдані вийшли і чесно сказали: коли ми прийдемо до влади, то будемо кожні три місяці піднімати ціни на газ. Але ви за нас проголосуйте, бо це дуже правильно і ми вам організуємо субсидії. Та їх всіх просто прогнали б поганою мітлою!".

Часопис ВО "Свобода"